Поради батькам


Депресія у підлітків: просто поганий настрій чи реальна загроза? (Всеосвіта)

Пропонуємо конкретні способи, які допоможуть подолати депресію у підлітків.
Підлітковий вік – пора активного розвитку та внутрішніх конфліктів, бажання самостійності та страху перед відповідальністю, розробки стратегій взаємодії з оточенням та пошуку власного «Я». З іншого боку, саме підлітковий вік є періодом особливої вразливості, коли доводиться зіштовхуватись з життєвими труднощами, людина може втратити віру в себе, впасти у відчай та відмовитись від будь-якої взаємодії зі світом, що оточує. Все це може бути ознаками підліткової депресії.
Згідно з даними ВООЗ, 5-20% усіх людей хоч раз у житті мали депресивний період. Алгоритм подолання депресії є досить чітким і послідовним, але, якщо його не дотримуватись, можна завдати суттєвої шкоди здоров’ю людини та загострити ті проблеми, які вона намагається подолати.
Що треба знати про депресію: 
  • це поширене психічне захворювання;
  • може мати летальні наслідки;
  • має високий ризик рецидивів;
  • часто не виявляється;
  • часто неналежно лікується.
Чому виникає депресія? Чому виникає лісова пожежа? Пропонуємо порівняти ці два, на перший погляд, не сумісні поняття: 

Пожежі:
  • відсутність опадів;
  • певні сорти деревини;
  • необережне поводження з вогнем.
Депресія:
  • довготривале життя в умовах стресу і напруги;
  • біологічна схильність;
  • критична подія.
Депресію у підлітків можна діагностувати за такими критеріями:
  • щонайменше 2 тижні більшу частину дня у людини спостерігаються щонайменше 5 з 9 симптомів;
  • симптоми не спричинені вживанням хімічних речовин чи іншим соматичним чи психічним розладом;
  • симптоми спричиняють значущий дистрес та/або погіршення функціонування.
Тож якими є симптоми депресії:
  • пригнічений настрій
  • ангедонія
  • психомоторне сповільнення або ажитація;
  • зменшення рівня енергії;
  • негативне, песимістичне мислення;
  • небажання жити;
  • порушення пам'яті та уваги;
  • порушення сну;
  • порушення апетиту;
  • типові для депресії думки та способи поведінки.

Чи може психолог закладів освіти працювати з депресією? Все залежить від ступеня депресії: 
  • легка депресія – можлива допомога практичного психолога або навіть самодопомога за умови знання основних алгоритмів подолання депресії.
  • помірна депресія – необхідною є психотерапія або фармакотерапія. Причому обидва цих способи втручання є однаково ефективними.
  • тяжка депресія – необхідною є фармакотерапія. Психотерапія можлива лише як додатковий спосіб втручання.
Алгоритм роботи з підлітковою депресією: 
  • провести з людиною психологічну просвіту;
  • навчити її дистанціюватись від думок;
  • сповнити життя людини поведінковими активностями;
  • допомогти їй розв'язувати проблеми, що накопичились за час депресії.
  • визначити цінності людини, відповідно до них сформулювати цілі та запланувати їх досягнення
  • працювати над подоланням проблем у міжособистісній взаємодії
  • допомогти людині сформувати навички самодопомоги та попередження рецидивів
Техніка дистанціювання від думок:
  1. розпізнати думку і назвати її (з усмішкою, якщо можливо)
  2. нагадати собі, що це некорисно
  3. «відпустити» думку
  4. переключити увагу на щось корисне
  5. повторювати знову і знову, коли некорисні думки повертатимуться
Принципи планування поведінкових активацій:
  • орієнтація на ресурси;
  • створення графіків і розкладів активності;
  • фіксація настрою впродовж виконання активностей;
  • переважний відбір тих активностей, які приносять найбільше позитивного настрою;
  • поступове ускладнення активностей;
  • обговорення і врахування можливих труднощів.
Чому важливо формулювати цілі?
  • вони допомагають рухатись у напрямку цінностей;
  • концентрують увагу, енергію;
  • мотивують, надихають;
  • організовують поведінку;
  • дають відчуття успіху.
Але іноді процес є більш цінним, ніж результат. Іноді цілі можуть змінюватись і це нормально. 
Попередження рецидивів депресії:
Бути впевненим, що депресія – це просто хвороба, для подолання якої кожна людина має достатньо ресурсів. Знати алгоритми самодопомоги під час депресії та вміти розпізнавати наближення рецидивів. 
 

БЕЗПЕКА ДІТЕЙ В ІНТЕРНЕТІ

https://mon.gov.ua/ua/osvita/pozashkilna-osvita/vihovna-robota-ta-zahist-prav-ditini/bezpeka-ditej-v-interneti

Чому дитина не хоче вчитися?

Підтримка батьків в процесі дистанційного навчання дітей

https://chertoklenusik.wixsite.com/detstvo

ЯК ПРИВЧИТИ ДИТИНУ ДО САМОСТІЙНОСТІ?

1. Намагайтесь якомога менше забороняти дитині. Тяга до самостійності закладена в кожній людині генетично. Батьки, обмежуючи її безкінечними «не можна» самі ж притупляють бажання діяти самостійно. Спочатку мама не дозволяє лізти на гірку чи гойдалку «Не можна, не лізь, бо впадеш», а потім дивується чому він не може пограти на майданчику сам?! Але всі ми хвилюємось про наших дітей. Що ж робити? Намагатися пропонувати способи, які категорично не забороняють робити дитині ті чи інші речі, наприклад, «на гірку можна, але зі мною поки ти не навчишся», «вазон з квітами чіпати можна, але легенько, не рвати».

2. Дозвольте дітям робити вибір: «Ти хочеш одягнути сьогодні синю футболку або зелену ?». Таким чином ми демонструємо дитині, що поважаємо її думку і заявляємо, що вона сильна і може сама брати на себе відповідальність за певні речі (ми формуємо здорову самооцінку).

3. Навчіть дитину просити про допомогу і, коли вона щось робить або тільки намагається робити, ніколи не влазьте (звісно якщо це не шкодить здоров’ю) поки вона сама вас не попросить. Так ви вчите дитину самостійно долати труднощі.

4. Перш ніж щось зробити замість дитини спробуйте словесно розказати як слід вчинити. Наприклад, «щоб застібнути блискавку, однією рукою притримуй замочок, а іншою тримай за низ», «щоб постругати олівець треба спочатку вставити його, щільно притиснути і крутити,спробуй».

5. Якщо дитина задає Вам запитання, спробуйте не відповідати одразу, а спитати її, як вона сама думає. Зазвичай дитина починає фантазувати і у висновку сама може відповісти на своє запитання. Ви завжди встигнете дати правильну відповідь. Якщо ж ви самі не знаєте відповідь на запитання, не шукайте її замість дитини, а запропонуйте  шукати відповідь за межами дому чи сім’ї .  Наприклад, «запитай у зоомагазині», «про це тобі можуть розповісти в магазині побутової техніки», «можна подивитись в мережі Internet».

6. Бувають такі періоди, коли діти намагаються «зливатись» з батьками. (Мушу наголосити, що це нормальні періоди розвитку особистості). В таких випадках дитина просить робити все за неї (навіть ті речі, які здавалося б дитина вже давно робить сама). В такі моменти треба вміти домовлятися , наприклад,  «давай разом спробуємо застібнути блискавку на куртці». Але намагайтесь не робити замість дитини. Просто підтримуйте її.

7. В залежності від віку дитини, намагайтесь питати думку  коли вирішуєте сімейні справи. «Ти хочеш, щоб ми поїхали до бабусі сьогодні ввечері чи завтра вранці?»

8. Якщо вас запитують про дитину в присутності неї самої, дозвольте дитині самій відповісти. І взагалі, не обговорюйте дитину в її присутності, неважливо, наскільки вона ще маленька. Коли діти чують, як їх обговорюють, вони відчувають себе предметами, власністю своїх батьків.

9. Хваліть дитину за успішні прояви самостійності. Але не просто словом «молодець». Бажано, щоб похвала була описовою.  А ще як ти гарно поскладав пазли! Так, що коробка тепер закривається! Мені дуже приємно заходити сюди. Молодець!» Завжди можна знайти, що описати.

10. Намагайтесь вводити моменти змагання.  Можна сказати про заохочувальний приз (ні в якому разі не пропонуєте дорогі речі). Це може бути: додаткова серія мультифільму, додаткова цукерка, банан…

11. Намагайтесь поступово зменшувати свою присутність і контроль .

12. І на останок – довіряйте власній дитині. Вірте в те, що вона може справитися з будь-якими труднощами і завжди давайте їй шанс у цьому ще раз переконатися



Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)